вторник, 21 марта 2017 г.

Україна в подіях Північної війни. Українсько-шведський союз. Воєнно-політичні акції російського царя проти українців.

У 1700 р. Російська держава, уклавши союз із Польщею і Данією, оголосила війну Швеції, прагнучи здобути вихід до Балтійського моря. 

Розпочалася тривала й виснажлива Північна війна (1700—1721). 





Північна війна — це війна антишведського союзу (Річ Посполита, Саксонія, Данія, Росія) проти Швеції.








Із 1700 р. Росія вела Північну війну зі Швецією за вихід до Балтійського моря. Незважаючи на те, що ця війна ніяким чином не перетиналася з інтересами України, козацькі полки від самого початку постійно брали участь у воєнних діях, воюючи на території Московії, Прибалтики, Речі Посполитої, відстоюючи інтереси царя. 

понедельник, 20 марта 2017 г.

Правобережна Україна наприкінці XVIІ — на початку XVIII ст. Відродження козацького устрою на Правобережній Україні."Паліївщина".

За часів Руїни територія Правобережної Україні була поділена між Річчю Посполитою та Османською імперією.
За Вічним миром 1686 р. з Московським царством Річ Посполита підтвердила право власності на Північну Київщину, Галичину і Волинь.
Ця територія була поділена на чотири воєводства - Київське, Волинське, Брацлавське й Подільське. 


За Бахчисарайським мирним договором 1681 р. з Московським царством 
Османська імперія отримала Південну Київщину, Брацлавщину і Поділля (до 1685 р. тут гетьманував Ю. Хмельницький).
Внаслідок запеклої боротьби різних держав за Правобережжя ці воєводства були спустошені й майже обезлюднені.

Правобережний гетьманат був ліквідований з падінням гетьманата П.Дорошенка в 1676 р. 
Але козацтво там не зникло. Очолив його подільський полковник Остап Гоголь.  

пятница, 17 марта 2017 г.

Обрання гетьманом І. Мазепи. Коломацькі статті 1687 р. Зовнішня та внутрішня політика гетьмана І. Мазепи.



Улітку 1687 р. на річці Коломак (притока Ворскли), де отаборилося після невдалого Кримського походу московсько-українське військо, за наказом 
В.Голіцина, відбулися вибори нового гетьмана. Гетьманська булава дісталася генеральному осавулу Івану Мазепі (1687— 1708 рр.). На той час йому виповнилося 50 років, він мав значний політичний та військовий досвід, оскільки був генеральним осавулом за двох гетьманів, а ще раніше служив при королівському дворі, побував у багатьох країнах.




среда, 8 марта 2017 г.

Запорозька Січ у друг. полов. XVII ст..

До 1648р. Запорожжя було центром організації козацтва, головним захисником православного люду й шляхтичів, які висловлювали свій протест проти покатоличення, спольщення, посилення соціального гноблення.

Розташування Січі неоднаразово змінювалося.



воскресенье, 5 марта 2017 г.

Слобідська Україна в другій половині XVII ст.

На схід від України-Гетьманщини протягом XVII ст. український народ освоїв нові землі Слобідської  України.



У другій половині XVII ст. Слобідською Україною називалася територія сучасних Харківської, Сумської, півночі Донецької, Луганської областей, а також прилягаючих до них земель Бєлгородської, Курської і Воронезької областей.



воскресенье, 25 сентября 2016 г.

Бабин Яр

29-30  вересня в нашій країні відбудуться заходи  у зв’язку з 75-ми роковинами трагедії Бабиного Яру.

Ба́бин Яр — урочище на північно-західній околиці Києва. Простягається від Кирилівської вулиці в напрямку вулиці Мельникова між Кирилівською церквою і вулицею Олени Теліги.

Бабин Яр став всесвітньо відомим через масові розстріли, переважно євреїв, у 1941—1943 роках, здійснені німецьким окупаційним командуванням під час Другої світової війни.

Під час німецької окупації Києва у 1941—1943 роках Бабин Яр став місцем масових розстрілів німецькими окупантами мирного населення  --  євреїв та циган — за етнічною ознакою, а також  украънців, росіян (партійних та радянських активістів, підпільників)  

Лише за два дні 29 та 30 вересня 1941-го року там розстріляли майже 34 тисячі євреїв.

За статистичними даними, наведеними О. Бойком, жертвами масових розстрілів у Києві в 1941-1943 рр. стали 195 тис. осіб.

Зараз на місці Бабиного Яру розбито парк. У Бабиному Яру та поблизу нього встановлено 25 пам'ятників загиблим.

Трагедія Бабиного Яру назавжди залишиться в нашій пам'яті...

video

вторник, 28 июня 2016 г.

Лівобережна Україна в другій половині XVII ст..

У другій половині XVIIст. територія Гетьманщини неодноразово змінювалася, але незмінним залишався полково-сотенний устрій.
По смерті Б. Хмельницького в Гетьманщині після обрання 
І.Виговського утвердилась республіканська форма правління, яка вже незабаром стала республікансько-олігархічною.



Змінилась також і форма державного устрою.
У першій половині 60-х рр. XVII ст. з єдиної держави Гетьманщина перетворюється на нестійке об’єднання (конфедерацію), що складається з Правобережної Гетьманщини, Лівобережної Гетьманщини і Запорожжя. 
У першій половині 70-х рр. XVII ст. козацький устрій на Правобережжі було ліквідовано, а Запорожжя фактично вийшло з підпорядкування гетьмана. 
Таким чином, започаткований Б. Хмельницьким устрій зберігся лише на Лівобережній Гетьманщині, а також частково поширився на новоосвоєні землі Слобідської України.
На Лівобережжі існувало 10 полків, які, у свою чергу, поділялися на сотні.