четверг, 18 сентября 2014 г.

Основні стоянки та пам’ятки первісних людей на території України.Трипільська культура.Тема перша.




Археологічна культура -- комплекс подібних між собою археологічних пам’яток, що відносяться до одного часу і поширені в певній місцевості.
Археологічна культура отримує назву за місцем першої знахідки або за певними визначальними ознаками  (обрядом поховання, формою кераміки, тощо).




Вивчаючи цю тему пропоную звернути увагу на карти, щоб краще запам'ятувати місце розташування давніх стоянок та трипільців.Пропоную переглянути відео з цієї теми.




1 млн. років тому – поява першої людини на території України

Cтоянки на території України часів раннього палеоліту.
Палеоліт -- найдавніший період людського суспільства ,для якого характерним є поширення примітивних знарядь праці з дерева, каменю і кістки, пануванням мисливства та збиральництва.

Палеоліт поділяється на :
-- ранній палеоліт
-- середній палеоліт
-- пізній палеоліт





Ранній палеоліт тривав від появи першої людини до 150 тис. р. тому
Фізичний тип людини – АРХАНТРОП.






Найдавніша на території України – с. Королеве (Закарпаття), м. Амвросіївка (Донбас), с. Лука-Врублівецька (Житомирщина). 
Усього близько 30. 






















Середній палеоліт тривав від 150 тис. р. тому до 35 тис. р. тому
За часів середнього палеоліту близько 150 тис. років тому з’являється тип людини – неандерталець. Розпочинається льодовиковий період.






Стоянки на території України: Кіїк-Коба та Холодний грот (Крим), с.Антонівка (Донбас), с.Молодово (р. Дністер). Усього близько 200.






Пізній палеоліт тривав від 35 тис. р. тому до 11 тис. р. до н. е.
За часів пізнього палеоліту близько 35 тис. років тому з’являється останній фізичний тип людини – кроманьйонець (Homosapiens – людина розумна, сучасний тип людини).



Стоянки на території України: Радомишльська (Житомирщина), Мізинська (Чернігівщина), Межиріцька (Київщина), Кирилівська. Усього близько 800.


Мезоліт -- середній кам'яний вік (10—7 тис. років тому).  В цей час відбуваються інтенсивна мікролітизація (зменшення розмірів, поява нових типів знарядь) кам'яного реманенту, запровадження нових технологій та типів озброєння.(лука та стріл).

Неоліт ( новий  кам'яний вік ) --  етап розвитку людства, коли відбувся перехід до виробництва продуктів шляхом вирощування рослин та одомашнення тварин, проте основним матеріалом для виготовлення знарядь залишався, як і раніше, камінь.

На території України  цей період починається у степовій зоні в VI тис. до н.е., в лісовій — у V тис. до н.е. і триває до середини IV — III тис. до н.е.

Енеоліт ( мідно - кам'яний вік )--   період в історії людства, коли воно освоїло перший метал — мідь.Вона не витіснила камінь, але використання знарядь із неї сприяло піднесенню багатьох галузей виробництва.

В цей період набувають поширення розвинене землеробство і скотарство, виникають перші ремісничі виробництва в галузях, які вимагають спеціальних знань, зокрема гончарстві, металургії та металообробці.
На території України  припадає на початок IV — середину III тис. до н.е.

Трипільська культура.

IV - середина III тис. до н.е. - розселення племен трипільської культури на території України.




















  
У період енеоліту в Україні проживали племена трипільської культури. Назва трипільської культури походить від с. Трипілля на Київщині, поряд з яким археолог В.Хвойко у 1896 р. виявив перші пам’ятки цієї культури. 


Численні археологічні знахідки свідчать, що трипільці прийшли на землі України з Нижнього ІІодунав’я й опанували величезні простори  Лісостепу України .








Трипільці проживали у IV-IIIтисячоліття до н.е. на території сучасної Правобережної України, Румунії, Молдови.








Трипільська культура проіснувала на землях Лісостепу України , від Дністра до Дніпра,майже півтори тисячі років -- від IV тисячоліття до середини ІІІ тисячоліття до н.е. 

Трипільці – землеробські (хліборобські) племена. Займалися екстенсивним зерновим землеробством та осілим скотарством.

Основними заняттями трипільців були орне землеробство і скотарство. Трипільці сіяли ячмінь, просо, пшеницю, вирощували майже всі нині відомі в Україні садово-городні культури. Землю обробляли дерев’яною мотикою з кам’яним чи кістяним наконечником, а згодом - ралом.  Відомо також, що племена трипільців розводили велику рогату худобу, кіз, овець, свиней. 
Було також садівництво .

Важливу роль у господарстві трипільців відігравали ремесла. Було розвинуте прядіння, ткацтво, гончарство .

Трипільці виготовляли глиняний посуд у спеціальних гончарних печах, а потім розмальовували складними візерунками чорною,  червоною, рідше білою фарбами Трипільці виготовляли керамічний посуд, прикрашений орнаментом із символічних малюнків у вигляді спіралей, трикутників, фігур людей і тварин (мальована кераміка).



Трипільці вміли виготовляти такі знаряддя праці –
-- рало, 
-- ручний дриль з каменю для свердління, 
-- серп із кремінними пластинами, 
-- зернотертки та ін..
Перші в Україні почали користуватися виробами з міді, яку самі виплавляли .










Поселення трипільців були розташовані переважно на невеликих пагорбах біля водоймищ.

















Будували великі глиняні одно-двоповерхові будинки барачного типу. Жили великими поселеннями (15-20 тис. чол.) 








Найвідоміші поселення трипільців: Майданецьке, Тальянки.


У трипільців починається перехід від матріархату до патріархату.

Трипільці були язичниками, поклонялися богині родючості.
Трипільці впритул наблизилися до перших світових цивілізацій Єгипту та Малої Азії.

Трипільська культура наприкінці ІІІ тис. до н.е. поступово припинила своє існування. Одностайної відповіді на причини її загибелі немає.

Основні версії причин зникнення трипільських племен. Трипільці зникають унаслідок зміни клімату (клімат стає більш посушливим), великої
пожежі та тиску степових скотарських племен.

Трипільська культура мала значний вплив на господарство і духовний світ населення Східної і Південно-Східної Європи.
Вона відіграла важливу роль у процесі формування занять і духовного життя далеких пращурів українців.



5 комментариев: