пятница, 10 октября 2014 г.

Київська Русь за часів правління княгині Ольги та князя Святослава. Тема перша.

Завдання :
опрацювати § 5 і матеріал блога, виписати і вивчити :
-- князь Ігор (роки правління,напрями внутрішньої та зовнішньої політики)
-- дати – 941 р., 944 р., 945 р.
( матеріал про князя Ігоря  є в попередній статті )

-- поняття – полюддя, реформа, погости, уроки, язичество, християнство
-- княгиня Ольга ( роки правління, напрями внутрішньої та зовнішньої             політики )
-- як Ольга помстилась деревлянам за смерть свого чоловіка
-- 957 р.
-- чому Ольгу називають Мудрою ?
-- князь Святослав (роки правління,напрями внутрішньої та зовнішньо
   ї політики )
-- як називали князя Святослава і чому ?
-- дати -- 964 р., 968 р., 971 р. 972 р. 
-- значення діяльності княгині Ольги та князя Святослава, загальні висновки





Після трагічної смерті Ігоря влада перейшла до рук його дружини Ольги (945—964рр.), бо син покійного, Святослав, не досяг повноліття. Більшість істориків уважають, що Ольга — слов'янського походження, а не чужинка.
Ольга князювала від імені малолітнього сина Святослава, але твердо тримала владу в руках. Жорстоко розправилася з деревлянами,які під час повстання 945р. вбили ії чоловіка. 






Після вбивства Ігоря древлянами (945 р.) Ольга вирішила приборкати древлян:
• розправилася з послами древлян, які прибули до Києва;
• спалила місто Іскоростень - столицю древлян;
• знищила частину його жителів;
• древдянського князя Мала та його дочку Малушу взяла в полон.
Існує переказ про взяття Ольгою столиці древлян - Іскоростеня.
Ольга від кожного двору попросила данину - потри голуби і три го-робці. Птахам прив'язали до ніжок клоччя, підпалили і відпустили, Вони полетіли до своїх гнізд, під дахи будинків. Місто почало горіти. Частину жителів було знищено, а тих, що залишилися живими, обкладено даниною.



За словами літописця, древлянського князя Мала та його дочку Малушу взяли в полон. Ольга поселила Мала в невеличке село між Коростенем і Києвом, яке й нині носить його ім'я — Малин, а юну красуню забрала до свого палацу ключницею.

Ольга вперше в історії Руської держави вдалася до заходів, що передбачали ліквідацію місцевих княжінь: вона скасувала правління деревлянського князя Мала, підпорядкувавши деревлянську землю безпосередньо Києву.

Конфлікт з древлянами виявив усю недосконалість управління державою. Помстившись древлянам  і тим самим засвідчивши свою владу, вона провела реформи, спрямовані на запобігання таких конфліктів у майбутньому. 
Ольга провела перші реформи у державі.
Княгиня Ольга упорядкувала систему збирання данини:
-- замінила полюддя на повоз (данину більше не збирав князь, а її привозили у визначенні місця ;




-- створювались спеціальні укріплені пункти (погости), в яких представники княгині приймали данину за визначеними здалегіть зарозмірами— «уроками»).





Найважливішим зовнішньополітичним парнером Руської держави за часів Ольги лишалася Візантія. Вона підтримувала політичні й торговельні зв’язки з Візантією. У 957р. їздила в Константинополь,де прийняла християнство. Налагодила політичні зв’язки з німецьким королем Оттоном І.








Переконала Святослава не здійснювати після її смерті язическої тризни. Канонізована православною церквою.



Ольга виявила себе прекрасним, розумним, енергійним і далекоглядним державним діячем. Смілива, з великою силою волі, хитрістю і дипломатичним тактом, вона протягом двох десятиріч правила державою і  керувала країною розумно й обачно. В історію увійшла під прізвиськом «Мудрої»..
У липні 969 року Ольга померла і була похована на рідній землі за християнським обрядом. Перше місце її поховання невідоме. Але з історичних джерел відомо, що князь Володимир Великий переніс її останки до Десятинної церкви, яку збудував, і поховав у кам'яному саркофазі. Церкву було зруйновано у 1240 р монгольськими ордами.
У пам'яті народній Ольга залишилася взірцем шанованої жінки, що свято виконує свої обов'язки: шанує пам'ять свого чоловіка, виховує сина Святослава і внука Володимира, мудро править державою, дає лад і в своєму домі, і в державі. 1839 р. Біля Печерського майдану було збудовано церкву Святої Ольги.



Реформа — докорінна перебудова; зміна, нововведення.

Погости – центри збору данини.

Уроки -- фіксовані розміри данини. 

Язичнество – політеїстична ( багатобожня) релігія східних слов’ян, яка  обожнювала сили природи, тварин та рослин ; 
кожне з племен визнавало одного з язичницьких богів своїм. 
Боги язичництва уособлювали сили природи, вшановувалися також демони, духи , тощо. 

Християнство – одна з основих світових релігій, яка виникла  у східній частині Римської імперії в середині І ст.н.е. і передбачає віру в єдиного 
Бога-творця всього сущого, який виступає в трьох іпостасях : Бог-Отець, Бог-Син, Бог-Дух Святий.  

У 988р. християнство було запроваджено Володимиром Великим
в Київській Русі як державна релігія .

Значення діяльності княгині Ольги :
- внутрішня політика сприяла об’єднанню держави і посиленню влади князя 
- в зовнішній політиці надавала перевагу мирним засобам 
- сприяла зміцненню міжнародного авторитету Київської Русі 

Князь Святослав ( 964 – 972 рр. )
Сміливий, з рицарською вдачею, Святослав — "перший запорожеиь на київському престолі", за словами М. Грушевського, ціле своє жйття провів у війнах і походах. Візантіійський мемуарист X ст. Лев Диякон, сучасник Святослава, так описав портрет київського князя: "Помірного зросту, не надто високого і не дуже низького, з кошлатими бровами, з густим,  дуже довгим волоссям над верхньою губою. Голова в нього була зовсім голою, але з одного її боку звисало пасмо волосся — ознака  знатного роду;


міцна потилиця, широкі груди та всі інші частини тіла були цілком порівнянні, однак вигляд він мав похмурий і дикий. В одне вухо у нього було втягнуто золоту сережку, вона була прикрашена двома перлинами. Одяг його білий і відрізнявся від одягу його оточення тільки чистотою".

Відважний, войовничий, хоробрий, мудрий правитель, любив рідну землю. Видатний полководець і видний діяч Київської Русі, улюбленець свого війська. Отримав прізвиська "завойовник", «воїн», «хоробрий". Уся діяльність князя була спрямована на зміцнення Київської Русі, на піднесення її рівня до Візантії.

З молодих років у військових походах. У походи не брав ні возів, ні військового обозу, навіть казана, щоб варити їжу, а смажив м'ясо на розжареному вугіллі. Спати лягав просто неба, поклавши під голову сідло.Усю свою політику проводив чесно, гордо стояв перед ворогом, не лякався печенізьких, хозарських та інших мечів. Не любив підступності і зради.





Святослав — справжній рицар, дуже відважний. А як ішов з ким воювати, то сповіщав: "Іду на ви!" За роки свого короткого правління пройшов походами зі Сходу на Захід, від Каспійського моря до Балканського півострова. "Не любо мені сидіти в Києві", — говорив Святослав.









Майже все своє коротке правління він провів у постійних походах і війнах. Головним своїм завданням Святослав вбачав знищення Хозарського каганату, який здійснював набіги на слов'янські племена і контролював важливі торговельні шляхи по Волзі, Дону.




У 964 р. Святослав розпочав свій похід на Схід, у результаті якого ним було підкорено в'ятичів, волзьких булгар, розгромлено Хозарський каганат і знищено його столицю Ітіль. Після цього він продовжив свій похід з метою підкорення Північного Кавказу. Цей похід мав далекосяжні наслідки для Київської Русі: з одного боку, був відкритий шлях для подальшого освоєння слов'янами північно-східних земель, а з іншого, знищивши каганат, він відкрив шлях у причорноморські степи кочовим народам з глибини Азії. Першими з них були печеніги.
Починаючи з 968 р., Святослав основну увагу зосередив на Балканах, де велася гостра боротьба між Візантією і могутнім Болгарським царством. У цій війні він виступив на боці Візантії. Його похід у Болгарію був успішним. Святославу вдалося заволодіти багатими придунайськими землями. Зрозумівши їх вигідне розташування, він намагається перенести туди центр своєї держави. Візантія таємно підмовила печенігів напасти на Київ. Святослав повернувся з Дунаю, відстояв рідне місто і знову пішов у Болгарію, маючи намір перенести свою столицю у Подунав'я до заснованого ним міста Переяславця. Поява нового агресивного сусіда на своїх кордонах не влаштовувала Візантію. Імператор Цимісхій розпочинає війну зі Святославом і примушує його відмовитися від своїх планів облаштуватись на Дунаї. У 971 р. після низки кривавих битв Святослав пішов на перемовини з Візантією, було підписано мирну угоду, за якою Святослав відмовився від претензій на візантійські володіння в Криму і на Дунаї, а візантійський імператор зобов'язувався пропустити військо Святослава додому, не чинити йому ніяких перешкод, забезпечивши харчами на дорогу і в майбутньому ставитися до нього і його війська "як до друзів".

Навесні 972 р., повертаючись до Києва, дружина Святослава потрапила в засідку, організовану біля Дніпрових порогів печенігами, яких підмовили візантійці. Святослав загинув.






Печеніги – тюркські кочові племена, що панували в українських степах з Х по ХІІІ ст.



Значення діяльності:
- сприяв зміцненню центральної влади і її зосередженню в руках великого князя;
- здійснив адміністративну реформу, посадивши своїх синів намісниками в Києві (Ярополк), в Овручі (Олег), Новгороді (Володимир);
- численні війни спричинили виснаження Русі;
- були втрачені дипломатичні відносини з провідними християнськими державами, налагоджені Ольгою;
- підпорядкував великі території від Балкан до Сереньої Волги і від Балтики до Каспію та Кавказу. 
                                               Висновки
     
1.За князювання Ольги і Святослава відбулося посилення Київської держави,вдосконалення її управління.
2.Було завершено об’єднаїїня східнослов'янських земель в одній державі.
3.Своєю діяльністю вони сприяли зростанню її могутності, міцності та міжнародного авторитету, її міжнародного визнання.
4. Посилилася її військова могутність,  вона перетворилася на одну
з найбільших і наймогутніших держав у Європі.
5.Особливого розмаху набрала зовнішньополітична діяльність.
6.Київська Русь взяла під свій контроль важливі торговельні шляхи з країнами Сходу — арабськими країнами та Персією і на південному заході — з Болгарією та Візантією.


7.Досягнення у розвитку Київської Русі за князювання Ольги та
Святослава стали фундаментом для подальшого її розвитку за їхніх наступників у ХІ-ХІ і століттях.
8.Було закладено традиції державотворення на території сучасної України.
9.Київська Русь дала могутній поштовх розвиткові української на-
родності та її самобутньої культури.

Протягом 972 – 977 рр. на Русі правили сини Святослава: 
у Києві – Ярополк, у деревлян (м.Овруч) – Олег, у Новгороді – Володимир.
Протягом 977- 980 рр. у Київській Русі тривають міжусобні війни за владу між синами Святослава. Перемогу здобув молодший син Володимир.

Міжусобні війни – внутрішній розбрат, війни між окремими людьми чи суспільними групами в державі.







5 комментариев:

  1. Очень прикольно!!!

    ОтветитьУдалить
  2. Жду продолжения

    ОтветитьУдалить
  3. Ольге было 50 - 55 лет, когда она приняла крещение в Константинополе, в ночь с 17 - 18 октября 957 года.

    Місце і дата народження Ольги невідомі. Але все ж існують кілька версій про її народження. Ольга з Ігорем жили разом 33 роки (з 912 року), а коли народився Святослав, Ользі було 35 років. А шлюб 10-річної Ольги з 35-річним Ігорем вказує на те, що цей шлюб був династичним.

    ОтветитьУдалить
  4. очень интересно мне очень помогло в школе ето очень увлэкательно клас

    ОтветитьУдалить