вторник, 25 ноября 2014 г.

Природно-географічні умови та їх вплив на розвиток цивілізацій в Індії.Тема четверта..

Завдання

Опрацювати параграф 19, виписати і вивчити :
-- місце розташування Давньої Індії
-- природно-георгафічні умови, які  є природні зони
-- назви великих річок, де вони знаходились, їх природні умови
-- долину якої річки засвоїли раніше, чому
-- коли в Індії виникла перша цивілізація, як її називають
-- назви найвідоміших  і найдавніших міст Індії
-- заняття індійців
-- коли занепала давня індійська цивілізація і чому ?
-- коли і які кочовикі завоювали Індію ?
-- як і чому називають цивілізацію,що виникла в результаті поєднання
   культури аріїв і місцевих племен ?
-- що таке веди, санскрит, арії
-- хто завоював Північно-західну частину Індії ?
-- коли і хто звільнив Індію від Александра Македонського ?
-- коли утворилась єдина держава, хто її заснував
-- ім'я -- Ашоки
-- коли Індія занепала ?


Територія,яку ми називаємо Стародавньою Індією,  розташована  в Південній Азії  на півострові  Індостан.





Природні умови Індії.









На півночі Індії простягається найвищий у світі гірський масив – гори Гімалаї, які відділяли Індію від інших країн світу і захищають її від холодних північних вітрів.













Тільки на північному заході Індії пролягав у давнину шлях з неї в інші країни. Коли південний вітер жене дощові хмари з океану, гори їх зупиняють. Тому цілих два місяці на рік – липень та серпень – в Індії йдуть дощі і річки виходять з берегів. В інший період року дощі бувають рідко. 




В долинах річок, особливо Гангу, були дуже родючі ґрунти.













З півночи Індія захищена Гімалаями ; з заходу – Аравійським морем ; зі сходу – Бенгальською затокою, з півдня – Індійським океаном.







В льодовиках Гімалаїв беруть початок річки Інд і Ганг. 
Кожен рік вони розливаються. Долини ціх річок дуже родючі.
Річка Інд протікає в північно-західній частині Індії.Тут рідко бувають дощі, клімат внаслідок цього сухий. Родючисть грунту пов’язана з розливами ріки Інд.
В південно-східній частині Індії протікає ріка Ганг.В долині р.Ганг, особливо в її низині, влітку ідуть ливневі дощі. Почва не просихала ітут утворилися болота і джунглі.
Південна частина Індії плоскогор’є. Тут менш родючі почви .

Природа Індії багата і різноманітна. В Індії багато драгоційних металів, ліса, корисних копалин. 
На відміну від Єгипту, Межирічча, Індія -- країна величезних розмірів з різноманітними природними умовами і ресурсами.

За природними умовами землі Індії можна поділити на три райони, два з яких були ще засвоєні в давнину.
 ---    Долина  р.Інд  
    У  долині  річки  Інд  і  сусідніх гірських районах (Північно-Західна Індія) рідко випадають дощі,  розливи Інду трапляються  тільки  під  час  танення  снігів у горах.Вологі вітри не досягають долини Інду,  тож через сухий клімат рільництво тут потребує зрошування.
 -- Долина  р.Ганг 
Уздовж долини Гангу (Північно-Східна Індія). Тут завжди йшли рясні дощі,тому  вся місцевість покрита болотами і джунглями. 


Джунглі — густині непрохідний тропічний ліс.

Тут росли бамбук,  манго,  очерет, лотос.Водилися королівські тигри, носороги,леви,слони,мавпи,змії.  Для заняття  землеробством потрібно було  вирубувати  ліси.  Клімат  цієї частини  Індії визначають вітри Індійського океану.  



У жовтні—листопаді (одразу після  жнив)  тут наставала тепла  зима  з найнижчою  температурою  до +5 °С. У червні-серпні тривав двомісячний дощовий сезон. Коли опади не припинялися довше, починалися руйнівні повені.

Можно виділити загальні сприятливі умови цих територій, але кожна з них мала свої особливості.






Як ви гадаєте, долину якої ріки люди засвоїли  раніше :Інд чи Ганг ? Чому ? 

Декан (Південна Індія) має складний рельєф, тут нерегулярно 
випадають дощі й немає великих річок.

Індійська цивілізація.
У III — на початку II тис. до н.е. у Північно-Західній Індії ,в долині річки Інд, існувала цивілізація,яку вчені називають Індською. 






Під час археологічних розкопок тут виявлено залишки понад 500 стародавніх поселень. Найвідоміші з них — міста Мохенджо-Даро та Хараппа. 

Археологічні знахідки дають можливість уявити, як жили індійці в ті часи.













Місцеві мешканці вирощували пшеницю,ячмінь,горох,дині,цукрову тростину, рис, бавовник та інше. Уміли виготовляти бавовняні тканини. Утримували багато свійських тварин: корів, овець, свиней, биків, буйволів, кіз, собак, а також птицю — курей і павичів. Можливо, вони були першими у світі,хто приручив і навчився використовувати в господарстві слонів. Також полювали й рибалили.
Давнім індійцям було відоме колесо,  бо  пересувалися вони на двоколісних візках, запряжених биками, а по воді — на веслових чи вітрильних суднах.



У містах розвивалися ремесла:гончарство,ткацтво, ковальство,суднобудування, виробництво фаянсу тощо.Ремісники навчилися добре обробляти метали—мідь,срібло,бронзу,але ще зовсім не знали заліза.





Знайдені археологами  гирі та вимірювальні  лінійки свідчать про жваву торгівлю. 
Торговельні зв’язки були налагоджені з Південною Індією,Персією, Центральною Азією,Дворіччям. Індійці вивозили бавовняні тканини,  золото, слонову кістку,  цінну дере­вину, купуючи метали, коштовне каміння тощо.


Дізнатися,як виглядало місто Мохенджо-Даро,де,за даними деяких учених, мешкало близько 30 тисяч осіб,нам допоможуть відомості,отримані на археологічних розкопках.Широкі та довгі вулиці міста, перетинаючись під прямим кутом,забудовувалися дво- або триповерховими будинками з випаленої цегли.

  

Майже кожна така оселя мала душ і вбиральню. Використана вода стікала в загальноміську каналізацію.Каналізації на той час ще не існувало ні в Єгипті,ні у Вавилоні, а Європа  «дізналася» про такі блага цивілізації лише через кілька тисячоліть.
Окрім  осель  місцевих  мешканців,  будувалися  харчевні, крамниці, склади, майстерні. У центрі міста стояла укріплена фортеця-цитадель,оточена стінами з вежами.На її території було влаштовано великий басейн для ритуального омивання.




Писемність існувала в Індії вже в III тис.дон.е.Але найдавніші ієрогліфічні написи ще й досі не прочитані. Відомо,  що  писали  жителі Хараппи справа наліво,  користувалися 400 малюнковими знаками






На початку II тис. до н.е. міста Індської цивілізації почали 
занепадати» і з часом їх занесло піском. Історики ще не встановили причини  такого  запустіння.  Можливо,  це  була  екологічна катастрофа або епідемія. З занепадом міст Хараппа і Махенджо-Даро закінчується найдавніший період історії Індії.



Ведійська цивілізація (прихід аріїв)
(близько 1600-600 рр. до н. е. -- XVI -- VI ст. до н.е.)





Близько 1500- 1600 р. до н. е. , середина ІІ тис. до н.е., на територію Індії з північного сходу прийшли племена аріїв. Вони вели напівкочовий спосіб життя.






Мова аріїв – санскрит, споріднена із багатьма сучасними європейськими мовами, а також із перською (іранською) мовою.
Арії поступово розселилися по всій Індії. Нові землі сподобалися кочівникам,і вони перейшли до осілого способу життя.Злившись із місцевими племенами,арії утворили індійський народ.

Освоєння Північно-Східної Індії аріями тривало майже тисячоліття; басейн Ганку було обжито до середини І тис. до н. е. Вони перейшли до осілого способу життя. Цьому також сприяло те,що мешканці Індії навчилися виготовляти знаряддя праці з заліза. Використовуючи їх, легше стало розчищати джунглі, осушувати болота, будувати канали.

Осідаючи арії змішувалися з місцевим населенням. У VIII ст. в Індії з’явилися чисельні князівства та держави.

Цивілізацію кінця II — середини І тис. до н.е., що виникла в результаті поєднання культури аріїв і місцевих племен, називають Ведійською. Саме тоді було складено священні тексти Вед.



Веди — релігійні збірки священних гімнів, наспівувань, жертовних
молитов, що також містять факти тогочасної історії
Індії.



Ці збірки, написані на санскриті , датовано II тис. до н.е. Вони мають велике значення для вивчення історії, вірувань і поглядів населення Стародавньої Індії. Найдавнішою і найвідомішою з них є  «Рігведа».


Санскрит —  мова аріїв, споріднена  із  багатьма  сучасними європейськими мовами.



Починаючи з VIII ст. до н.е., в Індії з’являються численні князівства та царства. Царі  (раджі)  були  верховними  розпорядниками  всієї  землі. Вони  командували  військом, очолювали управління та вважалися охоронцями дхарми.

Індія приваблювала завойовників. В свій час її деякі території завойовували перси ( VI ст. до н.е. ), Александр Македонський у IV ст. до н.е. заволодів усією західною Індією. Індійці боролися за свою незалежність. Визвольний рух проти завойовників очолив цар Чандрагупта з роду Маур’їв. У 322 р. до н.е. повстанці на чолі з Чандрагуптой звільнили Індію. Чандрагупта зруйнував фортеці, які були побудовані за Олександра Великого. Згодом він захопив престол царства Магадха, створивши могутню державу Маур’їв.

Розквіт держави Маур’їв відбувся за правління внука Чандрагупти царя Ашоки (ІІІ ст. до н. е.)




Цар Ашокі ( ІІІ ст. до н.е )
 За його правління:
-- Була об’єднана вся Індія, окрім південних областей.Свою  імперію  Ашока  поділив  на п’ять областей,  якими керували сам цар та його сини.Ашока особисто призначав  великих державних чиновників, контролював збирання податків,  очолював  військо,  був  верховним суддею.Великі  повноваження при  дворі  мав царський  жрець,  який належав до  впливового роду.За всіма наближеними цар встановив таємне стеження,влаштовував для можновладців іспити:нечесним загрожували роботи в копальнях.




-- Джерелом багатства держави Ашоки були податки, що їх сплачували  ільні хлібороби -  власники невеликих ділянок  землі,  а також ремісники, орговці, власники худоби.
-- Зробив царську владу спадковою.
-- Столиця держави Маур’їв вражала розкішними палацами і храмами.  За свідченнями мандрівників,  обнесене мурами місто мало 
більше як 60 воріт і 570 оборонних веж! Колони царського палацу 
прикрашала ліпнина: позолочені виноградні лози і птахи зі срібла.





--Широкого розповсюдження отримало буддійське вчення. Саме за Ашоки було побудована величезна кількість буддійських храмів.






Незважаючи на могутність держави за правління Ашоки, у ІІ ст. до н.е. Індійська держава знову розпалася на низку маленьких князівств.



Комментариев нет:

Отправить комментарий