среда, 5 ноября 2014 г.

Київська Русь за часів правління Ярослава Мудрого ( ч.І ) Тема друга.

Народився в 978 p., здобув добру освіту, багато читав, знав декілька мов. 
За Ярослава Мудрого Київська Русь досягла найвищого розквіту.
За державну, релігійну та культурну діяльність, за велику любов до 
книг, мудрість і розважливість князя Ярослава прозвати Мудрим. 
Своєю зваженою політикою зажив шанобливого ставлення нащадків, які охоплювалися його освіченістю і великою любов'ю до книг. 


Ярослав — мудрий політик, видатний державний діяч, талановитий полководець, будівничий української землі, уславлений у віках Великий київський князь.
Ярослав спочатку правив у Новгороді. Після смерті Володимира (1015р.) залишилося 12 синів, між якими розпочалася боротьба за київський престол. Спочатку Києвом заволодів Святополк, убивши своїх братів Бориса і Гліба, а згодом і Святослава. Святополк був сином брата Володимира Ярополка, після вбивства якого, Володимир одружився з його жінкою й усиновив Святополка. Проти Святополка, якого прозвали Окаянним, виступив Ярослав, який княжив у Новгороді і був одружений з донькою шведського короля. Одержавши восени 1015p. листа від сестри про злодійства брата Святополка, Ярослав зібрав понад 3 тисячі новгородців і пішов на Київ. Військо Святополка було розбито поблизу міста Любеча. Проте  Святополк звернувся за допомогою до свого тестя  -  польського князя  Болеслава  Хороброго, який надав йому допомогу. За його допомоги Святополк знову у  1017 р. захопив Київ. Ярослав зібрав військо і вигнав Святополка з Києва, який утік до печенігів.



У 1019 р. Святополк ще раз підійшов до Києва. Битва  відбулася на річці Альті на Переяславщині , під час якої,  військо Святополка було розбито, а він утік на захід і незабаром помер. 






Таким чином, під час чотирирічного кривавого братовбивчого протистояння загинули Борис, Гліб, Святослав, Святополк.

Після остаточної перемоги над військом Святополка Ярослав посів у 1019 р. великокнязівський престол у Києві. 



Мстислав Володимирович. 


Ярославу  довелося воювати з останнім своїм братом Мстиславом, що княжив у Тмутаракані. У 1024  р.  У битві під Лиственом Мстислав  переміг великого князя. 









У 1026 р. між братами було досягнуто компромісу: вони поділили між собою Київську Русь по Дніпру. Ярославу дістався правий берег з Києвом, а Мстиславу -  лівий з Черніговом. 

Після смерті Мстислава у  1036 р., у якого не було спадкоємців, усі володіння повернулися до Ярослава.



Ярослав Мудрий  ( 983?—1054 р. )

Великий князь Київської Русі у 1019—1054 рр.. У 1036р. після смерті Мстислава став єдиним володарем могутньої Київської держави , розширив кордони Київської Русі на заході, прийняв перший писаний звід законів «Руська Правда», сприяв утвердженню християнства --утвердив існування Київської митрополії під юрисдикцією константинопольського патріарха. Митрополитом обрав русина Іларіона. За Ярослава було складено літописний звід, побудовано Софійський собор, Золоті ворота,; він відкривав школи та бібліотек, сприяв розвитку культури. За часів його правління Русь була у Європі великою і могутньою державою. Ярослав поріднився з багатьма європейськими дворами ,


 установив династичні зв’язки з Візантією, Францією, Польщею, Угорщиною, Швецією, Норвегією та іншими.













        Знак  Ярослава Мудрого


         Внутрішня політика 
1.Докладав багато зусиль для зміцнення єдності та централізації управління державою. 
2.Продовжував будівництво  захисних споруд на кордонах Київської Русі, фортець-залог навколо Києва: їх довжина сягала 3,5 км., висота земляних валів — 14 м, товщина — до 30 м. Рови, що оточували стіни, були завширшки  13-18 м і могли заповнюватися водою. 
3.Сприяв розвитку господарства. Стимулював розвиток ремесел. За його правління лише в Києві жили ремісники більш як 60  спеціальностей. 
4. Ярослав Мудрий написав настанову своїм синам — заповіт: 
"Ось покидаю я сей світ, сини мої, майте любов між собою, тому що ви браги, діти від одного батька і від однієї матері. Якщо будете жити в злагоді між собою, Бог буде у вас і покорить ворогів ваших... Якщо будете жити, ворогуючи між собою, то загинете". 
У заповіті йшлося про порядок успадкування великокнязівської влади й розподіл між синами території Київської Русі на окремі володіння  — уділи. 
Київський престол за  принципом старшинства мав послідовно переходити до старшого за віком брата. 
5. Збудував нову лінію оборони на південних кордонах Русі.
6.Заснував митрополію в Києві і призначив першим митрополитом  Іларіона – 1051 р.
7. Прийняв першу збірку законів -- "Руська Правда".
8. Розбудовував Київ.
9. Опікувався освітою.

                                         Зовнішня політика 
1.Продовжив курс свого батька на розширення кордонів Русі. 
2.1030-1031pp. Ярослав разом з Мстиславом відвоював червенські міста (тобто Галичину), що було відбито від Польщі за Володимира, віддані знову полякам Святополком за допомогу в боротьбі за великокнязівську владу. 
3. Розширив кордони Київської Русі до Балтійського  моря і там заснував місто Юр’єв (тепер Тарту) в Естонії. 
4. 1036 р. печеніги намагалися захопити Київ, але були розгромлені. 
І в тому місці, на честь перемоги над печенігами почав будувати Софійський собор.
5.У 1043р. здійснив останній похід на Візантію. Похід закінчився укладенням мирної угоди, згідно з якою: 
•  у Візантії осідав постійний руський військовий корпус; 
• візантійський імператор видав дочку Анастасію за улюбленого сина Ярослава -  Всеволода

                                Відносини з іншими державами 
1. Значно розширилися торговельні й політичні зв'язки Київської Русі з європейськими державами. 
2.На вулицях Києва з'явилися посли "заморських" країн, а дипломатичних представників київського князя шанобливо вітали у палацах Константинополя і Рима, Лондона і Парижа, Кракова та в інших столицях Європи.
3.Ярослава  називали  "тестем  Європи". Королі багатьох країн намагалися поріднитися з Великим київським князем:
4. Було встановлено жваві дипломатичні відносини з Німецькою імперією. Країни обмінювалися посольствами у  1030-1031 pp. і 1040-1043 pp.

Отже, у зовнішній політиці надавав перевагу дипломатії, а не силі зброї.

Дипломатія  — діяльність глав держав і урядів зі здійснення зовнішньої політики і захисту інтересів держави за кордоном.

                          Значення правління Ярослава Мудрого

1 Ярослав Мудрий за часів свого правління сформував велику державу; яка своїми кордонами сягала від Фінської затоки до Кавказу, від Середнього Поволжя — до Карпат і Кракова. 


2.Київська держава досягла найвищої могутності і розвитку, утвердилася як сильна європейська держава, а Київ став перехрестям політичних, економічних, торговельних, культурних шляхів тодішнього світу. 
3.Продовжив зміцнювати центральну владу і політичну єдність :
   а) упорядкував законодавство – створив перший писаний звід законів Київської Русі – “Руську Правду” ;
   б) зміцнив православну церкву, спробував домогтись незалежності Руської церкви ;   заснував Київську митрополію, Печерський монастир ; у 1051р. сприяв обранню першого з русинів митрополита – Іларіона ;
   в) розбудував Київ ; розширив і зміцнив його як столицю Київської  Русі ;
   г) по волостях і князівствах саджав своїх синів та намісників .
4. Сприяв піднесенню та розвитку господарства .
5.Продовжував укріпляти систему захисту прикордонних районів. Остаточно переміг печенігів у 1036р. та усунув їх загрозу .
6. З ім'ям Ярослава пов'язано небачений злет культури Київської Русі, а тому по праву історики називають його "фундатором книжності й вченості на Русі". Літописець вказує, що "Ярослав, Володимирів син, засіяв книжними словами серце вірних, а ми жнемо, користуючись з книжної науки".
7. Зріс міжнародний авторитет Київської держави як великої країни Європи:
  а) встановлював дипломатичні стосунки з іноземними правителями
  б) одружував своїх дітей з іноземними володарями ;
  в) ішов на компроміси з іноземними  державами ( з Візантією ).
  
Ярослав усвідомлював неминучість боротьби за владу між синами після своєї смерті (помер 20  лютого  1054  р.).  Щоб  якось  запобігти  цій трагедії, склав заповіт, у якому йшлося про порядок успадкування великокнязівської влади й розподіл між синами території імперії на окремі володіння -  уділи. Заповідав їм поважати й  любити  один  одного,  бо  інакше  «землю  отців  і  дідів  погубите». 
Запроваджувана  система  успадкування  влади  передбачала,  що верховна влада належатиме групі князів-родичів, пов’язаних між собою  васально-ієрархічними  стосунками.  Згідно  із  заповітом,  київський стіл за принципом старшинства мав послідовно переходити до старшого за віком брата. Старший син Ярослава мав стати для братів «старшим»  не лише за віком,  а й за місцем,  яке посідав  на щаблях ієрархічної драбини.

Ярослав прожив 76 років і помер у 1054 р. Поховали його в Софії Київській у гробниці в людський зріст. 



Саркофаг Ярослава Мудрого, Софійський собор

У  1936 р. саркофаг дослідили зсередини, виявилося, що він був пограбований ще в давнину, на дні лежало лише безладне скупчення кісток. Кісткові рештки досліджували в Ленінграді (нині Санкт-Петербурзі), повернулися вони до Києва 


лише у другій половині 50-х років XX ст.
Анатомічне й рентгенологічне дослідження кісток засвідчило, що вони належали двом особам  — чоловікові та жінці похилого віку. Дійшли висновку, що у саркофазі дійсно поховано Ярослава Мудрого та його дружину — Ірину.


Комментариев нет:

Отправить комментарий