среда, 5 ноября 2014 г.

Київська Русь за часів правління Ярослава Мудрого ( ч.І ) Тема друга.

Завдання:
опрацювати § 8 та матеріал блога ( 2 статі )
-- виписати і вивчити

-- якого князя і за що прозвали Окоянним
-- де спочатку правив Ярослав
-- коли і як князь Ярослав прийшов до вдали
-- роки правлыння прийшов до влади в Києві
-- ім’я –Ярослав Мудрий 
-- досягнення внутрішньої політики
-- досягнення зовнішньої політики
-- «Руська Правда» -- що це, зміст, значення
-- факти розбудови Києва
-- дати : 1019—1054 рр.,1019р., 1024 р., 1026 р. .1036 р., 1037 р., 1051 р.
-- значення діяльності
-- заповіт Ярослава Мудрого
-- імена -- Мстислав, Анна Ярославна , Іларіон
-- поняття – закон, правові норми, митрополія, митрополіт, автокефальна,        єпископ
-- повторити попередній атеріал по князю Володимиру Великому



Народився в 978 p., здобув добру освіту, багато читав, знав декілька мов. 
За Ярослава Мудрого Київська Русь досягла найвищого розквіту.
За державну, релігійну та культурну діяльність, за велику любов до 
книг, мудрість і розважливість князя Ярослава прозвати Мудрим. 
Своєю зваженою політикою зажив шанобливого ставлення нащадків, які охоплювалися його освіченістю і великою любов'ю до книг. 


Ярослав — мудрий політик, видатний державний діяч, талановитий полководець, будівничий української землі, уславлений у віках Великий київський князь.
Ярослав народився близько 978 р. Був він сином Володимира Святославича й полоцької княжни Рогнеди. Спочатку князь посадив сина своїм намісником у Ростово-Суздальській землі, потім послав Ярослава до Новгорода, де й сам розпочинав княжіння.

Після смерті Володимира (1015р.) залишилося 12 синів, між якими розпочалася боротьба за київський престол. Спочатку Києвом заволодів Святополк, убивши своїх братів Бориса і Гліба, а згодом і Святослава. 
Святополк був сином брата Володимира Ярополка, після вбивства якого, Володимир одружився з його жінкою й усиновив Святополка. Проти Святополка, якого прозвали Окаянним, виступив Ярослав, який княжив у Новгороді і був одружений з донькою шведського короля. Одержавши восени 1015p. листа від сестри про злодійства брата Святополка, Ярослав зібрав понад 3 тисячі новгородців і пішов на Київ. Військо Святополка було розбито поблизу міста Любеча. Проте  Святополк звернувся за допомогою до свого тестя  -  польського князя  Болеслава Хороброго, який надав йому допомогу. За його допомоги Святополк знову у 1017 р. захопив Київ. Ярослав зібрав військо і вигнав Святополка з Києва, який утік до печенігів.



У 1019 р. Святополк ще раз підійшов до Києва. Битва  відбулася на річці Альті на Переяславщині , під час якої,  військо Святополка було розбито, а він утік на захід і незабаром помер. 






Таким чином, під час чотирирічного кривавого братовбивчого протистояння загинули Борис, Гліб, Святослав, Святополк.

Після остаточної перемоги над військом Святополка Ярослав посів у 1019 р. великокнязівський престол у Києві. 



Мстислав Володимирович. 


Ярославу  довелося воювати з останнім своїм братом Мстиславом, що княжив у Тмутаракані. У 1024  р.  У битві під Лиственом Мстислав  переміг великого князя. 









У 1026 р. між братами було досягнуто компромісу: вони поділили між собою Київську Русь по Дніпру. Ярославу дістався правий берег з Києвом, а Мстиславу -  лівий з Черніговом. 



Брати спільно вирішували основні державні питання, спільно здійснювали воєнні походи.

Вдалося повернути «червенські гради» (Перемишль, Червен. Белз та ін.), здобуті поляками. 
Здійснивши ряд вдалих походів на чудь, ямь, мазовшан. ятвягів, князь зміцнив північно-західні кордони держави. 
Для зміцнення південних кордонів створюється нова лінія укріплень далі від Києва. Як зазначається у літописі, «Ярослав почав ставити городи по Росі».

Після смерті Мстислава у  1036 р., у якого не було спадкоємців, усі володіння повернулися до Ярослава.



Ярослав Мудрий  ( 983?—1054 р. )

Великий князь Київської Русі у 1019—1054 рр.. У 1036р. після смерті Мстислава став єдиним володарем могутньої Київської держави , розширив кордони Київської Русі на заході, прийняв перший писаний звід законів «Руська Правда», сприяв утвердженню християнства --утвердив існування Київської митрополії під юрисдикцією константинопольського патріарха. Митрополитом обрав русина Іларіона. За Ярослава було складено літописний звід, побудовано Софійський собор, Золоті ворота,; він відкривав школи та бібліотек, сприяв розвитку культури. За часів його правління Русь була у Європі великою і могутньою державою. Ярослав поріднився з багатьма європейськими дворами , установив династичні зв’язки з Візантією, Францією, Польщею, Угорщиною, Швецією, Норвегією та іншими.













        Знак  Ярослава Мудрого


         Внутрішня політика 
1.Докладав багато зусиль для зміцнення єдності та централізації управління державою. 
2.Продовжував будівництво  захисних споруд на кордонах Київської Русі, фортець-залог навколо Києва: їх довжина сягала 3,5 км., висота земляних валів — 14 м, товщина — до 30 м. Рови, що оточували стіни, були завширшки  13-18 м і могли заповнюватися водою. 
3.Сприяв розвитку господарства. Стимулював розвиток ремесел. За його правління лише в Києві жили ремісники більш як 60  спеціальностей. 
4. Ярослав Мудрий написав настанову своїм синам — заповіт: 
"Ось покидаю я сей світ, сини мої, майте любов між собою, тому що ви браги, діти від одного батька і від однієї матері. Якщо будете жити в злагоді між собою, Бог буде у вас і покорить ворогів ваших... Якщо будете жити, ворогуючи між собою, то загинете". 
У заповіті йшлося про порядок успадкування великокнязівської влади й розподіл між синами території Київської Русі на окремі володіння  — уділи. 
Київський престол за  принципом старшинства мав послідовно переходити до старшого за віком брата. 
5. Збудував нову лінію оборони на південних кордонах Русі.
6.Заснував митрополію в Києві і призначив першим митрополитом  Іларіона – 1051 р.
7. Прийняв першу збірку законів -- "Руська Правда".
8. Розбудовував Київ.
9. Опікувався освітою.

                                         Зовнішня політика 
1.Продовжив курс свого батька на розширення кордонів Русі. 
2.1030-1031pp. Ярослав разом з Мстиславом відвоював червенські міста (тобто Галичину), що було відбито від Польщі за Володимира, віддані знову полякам Святополком за допомогу в боротьбі за великокнязівську владу. 
3. Розширив кордони Київської Русі до Балтійського  моря і там заснував місто Юр’єв (тепер Тарту) в Естонії. 
4. 1036 р. печеніги намагалися захопити Київ, але були розгромлені. 
І в тому місці, на честь перемоги над печенігами почав будувати Софійський собор.
5.У 1043р. здійснив останній похід на Візантію. Похід закінчився укладенням мирної угоди, згідно з якою: 
•  у Візантії осідав постійний руський військовий корпус; 
• візантійський імператор видав дочку Анастасію за улюбленого сина Ярослава -  Всеволода

                                Відносини з іншими державами 

З іншими державами Ярослав прагнув підтримувати добросусідські відносини. У зовнішній політиці він надавав перевагу дипломатії та династичним шлюбам, а не силі зброї. Королі європейських держав вважали за честь вступити в родинні зв’язки з київським князем.

1. Значно розширилися торговельні й політичні зв'язки Київської Русі з європейськими державами. 
2.На вулицях Києва з'явилися посли "заморських" країн, а дипломатичних представників київського князя шанобливо вітали у палацах Константинополя і Рима, Лондона і Парижа, Кракова та в інших столицях Європи.
3.Ярослава  називали  "тестем  Європи". Королі багатьох країн намагалися поріднитися з Великим київським князем:
4. Було встановлено жваві дипломатичні відносини з Німецькою імперією. Країни обмінювалися посольствами у  1030-1031 pp. і 1040-1043 pp.

Отже, у зовнішній політиці надавав перевагу дипломатії, а не силі зброї.

Дипломатія  — діяльність глав держав і урядів зі здійснення зовнішньої політики і захисту інтересів держави за кордоном.

                          Значення правління Ярослава Мудрого

1 Ярослав Мудрий за часів свого правління сформував велику державу; яка своїми кордонами сягала від Фінської затоки до Кавказу, від Середнього Поволжя — до Карпат і Кракова. 


2.Київська держава досягла найвищої могутності і розвитку, утвердилася як сильна європейська держава, а Київ став перехрестям політичних, економічних, торговельних, культурних шляхів тодішнього світу. 
3.Продовжив зміцнювати центральну владу і політичну єдність :
 а) упорядкував законодавство – створив перший писаний
     звід законів Київської Русі – “Руську Правду” ;
 б) зміцнив православну церкву, спробував домогтись незалежності  Руської       церкви ;   
     заснував Київську митрополію, Печерський монастир ; 
     у 1051р. сприяв обранню першого з русинів митрополита – Іларіона ;
 в) розбудував Київ ; розширив і зміцнив його як столицю Київської  Русі ;
 г) по волостях і князівствах саджав своїх синів та намісників .
4. Сприяв піднесенню та розвитку господарства .
5.Продовжував укріпляти систему захисту прикордонних районів. Остаточно переміг печенігів у 1036р. та усунув їх загрозу .
6. З ім'ям Ярослава пов'язано небачений злет культури Київської Русі, а тому по праву історики називають його "фундатором книжності й вченості на Русі". Літописець вказує, що "Ярослав, Володимирів син, засіяв книжними словами серце вірних, а ми жнемо, користуючись з книжної науки".
7. Зріс міжнародний авторитет Київської держави як великої країни Європи:
  а) встановлював дипломатичні стосунки з іноземними правителями
  б) одружував своїх дітей з іноземними володарями ;
  в) ішов на компроміси з іноземними  державами ( з Візантією ).
  
Ярослав усвідомлював неминучість боротьби за владу між синами після своєї смерті (помер 20  лютого  1054  р.).  Щоб  якось  запобігти  цій трагедії, склав заповіт, у якому йшлося про порядок успадкування великокнязівської влади й розподіл між синами території імперії на окремі володіння -  уділи. Заповідав їм поважати й  любити  один  одного, бо  інакше  «землю  отців  і  дідів  погубите». 
«От я і відходжу із цього світу, а ви, сини мої, живіть між собою в любові, бо всі ви брати від одного батька і однієї матері. І якщо житимете в любові між собою, і Бог буде з вами, і підгорне під вас ворогів ваших, і будете мирно жиги. Та коли вненав тсті житимете, в сварках і міжусобицях, то й самі загинете, і землю батьків і дідів своїх погубите, яку здобули трудом великим».

Запроваджувана  система  успадкування  влади  передбачала,  що верховна влада належатиме групі князів-родичів, пов’язаних між собою  васально-ієрархічними  стосунками.  Згідно  із  заповітом,  київський стіл за принципом старшинства мав послідовно переходити до старшого за віком брата. 

Ярослав заповів великокнязівський стіл старшому синові — Ізяславу, Чернігів — Святославу, Переяслав — Всеволоду, Смоленськ - В’ячеславу.
Старший син Ярослава мав стати для братів «старшим»  не лише за віком,  а й за місцем,  яке посідав  на щаблях ієрархічної драбини.

20 лютого 1054 р. у Вишгороді на 76-му році життя князь Ярослав помер. Всеволод відвіз його тіло до Києва.
Літописець свідчить про поховальний обряд так:

«Попи за звичаєм піснеспіви співали, і плакали за ним люди. І принесли і поклали його в мармурову раку в церкві святої Софії».
Поховали його в Софії Київській у гробниці в людський зріст. 



Саркофаг Ярослава Мудрого, Софійський собор

У  1936 р. саркофаг дослідили зсередини, виявилося, що він був пограбований ще в давнину, на дні лежало лише безладне скупчення кісток. Кісткові рештки досліджували в Ленінграді (нині Санкт-Петербурзі), повернулися вони до Києва лише у другій половині 50-х років XX ст.
Анатомічне й рентгенологічне дослідження кісток засвідчило, що вони належали двом особам  — чоловікові та жінці похилого віку. Дійшли висновку, що у саркофазі дійсно поховано Ярослава Мудрого та його дружину — Ірину.
Вчені дослідили останки, і М. Герасимов — відомий антро полог і скульптор — відтворив зовнішній вигляд князя.


Час князювання Ярослава у Києві (1019— 1054 рр.) був періодом найвищого піднесення Київської держави. Кордони її остаточно усталилися, авторитет зріс надзвичайно. Особливих успіхів князь досяг у культурній та духовній сферах. Саме завдяки цьому він отримав ім’я Мудрий.

Погляд істориків.
«Давньоруська держава за Ярослава, що об'єднала усі східнослов'янські землі, була найбільшою за розмірами і наймогутнішою державою Європи. Київський князь Ярослав Мудрий, як і його батько Володимир, користувались значним авторитетом у міжнародній політиці...».
Борис Греков.

«Ярослав Мудрий, як відомо, княжив у Києві довго (1019-1054 рр.). За часів його керування державою Київська Русь досягла значних успіхів у всіх галузях державного будівництва».

Михайло Брайчевський.

Комментариев нет:

Отправить комментарий