среда, 12 ноября 2014 г.

Культура Київської Русі к.Х -- перш. полов. ХІ ст.(Ч.ІІ) Тема друга.

Архітектура 

Архітектура (з грецької -  будівництво) — мистецтво проектування, спорудження та художнього оздоблення будівель, будівельне мистецтво.
  

Будівельники Київської Русі створювали чудові твори з дерева, каменю, цегли, що свідчить про досить високий рівень будівельної техніки та талант народних майстрів. Різноманітні житла та господарські будівлі, в тому числі і міські башти, стіни, мости тощо будувалися з дерева. 
З каменю зводили церкви. Кам'яне будівництво виникло під впливом Візантії, зокрема було запозичено хрестово-купольну композицію. 





Першою кам'яною спорудою на Русі була Десятинна церква в Києві, побудована за Володимира Великого у 989-996 pp..

Десятинна  церква. Реконструкція Н.Холостенко. 





Споруджена 989-996 в Києві на честь пресвятої Богородиці за часів князювання Володимира Святославовича, який на збудування й утримання її виділив десяту частину своїх прибутків — десятину, звідки походить і назва. В джерелах Десятинну називають церквою Богородиці.

Вона являла собою хрестово-купольний шестистовпний кам’яний храм. На початку XI ст. під час великої пожежі вона була пошкоджена. Згодом її відбудували та оточили з трьох боків галереями. Десятинна церква була оздоблена мозаїкою, фресками, різьбленими мармуровими та шиферними плитами. 



Ікони, хрести й посуд були привезені з Корсуня (Херсонеса Таврійського) 1007 року.





Макет вигляду Софійського собору у ХІ ст..
Збудовано за князя Ярослава Мудрого у  1037 році Софійський собор на честь перемоги над печенігами.Собор збудований на зразок Константинопольської Софії. 




Це розкішна 13-верха будівля, розташована на високому березі Дніпра. 


Сучасний вигляд

Збудований як головний,митрополичий храм Русі, Софійський собор був у давнину громадським і культурним центром держави. Крім богослужінь,у соборі відбувалися урочисті державні церемонії, укладалися договори.





Тут відбувалися церемонії «посадження» князів на київський престол, здійснювали їх захоронения , проводили прийоми іноземних послів. Біля стін собору збиралося київське віче; при соборі велося літописання і була створена Ярославом Мудрим перша відома в Стародавній Русі бібліотека. За свою багатовікову історію собор пережив навали ворогів, пограбування, часткові руйнування, ремонти і перебудови.



У Чернігові Мстислав розгорнув  будівництво величезного Спасо- Преображенського собору ( завершено у 1036 р. ),подібного  до Десятинної церкви. Хрещата форма внутрішніх стовпів  згодом  стає типовою  для  руської архітектури.






За Ярослава Мудрого в Києві було збудовано Золоті ворога з надбрамною церквою Благовіщення, які довгий час слугували оборонними воротами і парадним в'їздом у центральну частину міста. Ширина воріт 7,5 м, висота проїзду — 14 м, довжина — 25 м.

Сучасний вигляд





Києво-Печерський монастир у 1633 р.





Києво-Печерськиймонастир був  заснований у 1051 році монахами Антонієм і Феодосієм у печерах біля літньої княжої резиденції Берестово, поблизу Києва. В ХІ  столітті монастир став центром розповсюдження і затвердження християнства в Київській Русі, важливим центром культури і освіти.









Києво-Печерська лавра, сучасний вигляд.








Мистецтво 
1.Була добре розвинена різьба по дереву. 
2. Усі храми Києва XI—ХІІ ст. прикрашено стінним розписом. 
3.Мозаїки і фрески були найпоширенішими видами техніки живопису Київської Русі. 

Мозаїка -- техніка прикрашення  підлоги та стін , за якою на цементну основу у визначеному  порядку  викладаються  невеликі кольорові шматочки каменя або скла – смальти.

Особливу цінність становлять мозаїки ХІ ст., які прикрашають головні частини храму — центральну баню і головний вівтар. Тут зображені основні персонажі християнського віровчення. Вони розташовані в строгому порядку згідно з «небесною ієрархією».

















Богоматір Оранта (мозаїчний образ з собору Київської Софії)







































Мозаїка в центральному куполі—Христос Вседержитель


































Мозаїка в центральному куполі—Архангел.








Усі мозаїки собору виконані на сяючому золотому фоні. Їм притаманні багатство барв, яскравість і насиченість тонів. При всій кольоровій різноманітності мозаїк переважними тонами є синій і сіро-білий у поєднанні з пурпуровим.



Фрески- картини, виконані водяними фарбами по свіжій вологій штукатурці.












Фрески Софійського собору. 



















Фрески покривають усі стіни храму, багато з них з суто церковними сюжетами. 








Є зображення двох групових портретів сім'ї Ярослава Мудрого:
• на одному — зображення  Ярослава  з моделлю храму в руці та його синів; 








• на другому — зображення чотирьох доньок Ярослава. 









Кілька зображень світського характеру, які прикрашають сход і хори: 
• сцени полювання на диких звірів; 









•зображення музикантів, скоморохів, акробатів. 















Підлогу храму інкрустовано смальтою зеленого, жовтого та червоного кольорів. 







Євангеліст Лука. Мініатюра з Остромирового Євангелія. 1056-1057

Було багато мініатюр рукописних книг,з розмальованими заголовними літерами,візерунками наприкінці тексту та рослинним і геометричним орнаментом. Зароджується книжкова мініатюра,  якою прикрашаються рукописні книги.  Найдавнішою  такою книгою,  що дійшла до нас, є Остромирове євангеліє, виготовлене в 1056-1057 рр. у Києві дияконом Григорієм.  Його мініатюри - одні із кращих світових зразків оздоблення рукописних книг.






 Розвивалася художня різьба по дереву та каменю.Одинадцять різьблених плит збереглося у Софійському соборі. Вони вкриті рослинно-геометричним орнаментом, доповненим зображенням риб і орлів.




Високого розвитку досягло ювелірне мистецтво.

  

Зразком ювелірного мистецтва слугує сюжетна композиція срібної оправи двох ритонів-рогів  ІХ-Х  ст.,  виявлених  під час  розкопок Чорної Могили у Чернігові.Один із них прикрашений рослинним плетивом,  на другому зображено фантастичних звірів з крилами, драконів у двобої, орлів, двох собак, вовка й півня, чоловічу і жіночу постаті з луками й великого орла.

Музична творчість 

Спів і музика були однією з характерних ознак побуту. Вони супроводжувати всі родинні, культові та землеробські свята. 

Зображення музичних інструментів, музикантів- танцюристів.

Після прийняття християнства набирає поширення хоровий церковний спів.

До ЗНО треба знати :
– Софійський собор у Києві (перша половина 11 ст.). Сучасний вигляд.
– Мозаїки Богоматері Оранти та Христа Вседержителя із Софійського собору в Києві.
– Спасо-Преображенський собор в Чернігові. 1036. Сучасний вигляд.

Дивемось відео -- пам'ятки культури згідно програми ЗНО

Закріплюємо     за допомогою тренажора.





















Комментариев нет:

Отправить комментарий