вторник, 16 декабря 2014 г.

Природа і населення Давньої Греції.Тема п’ята.


Завдання :
-- опрацювати § 24, виписати і вивчити:
-- де знаходилась Давня Греція  
-- якими морями омивалася Давня Греція  
-- яке було узбережжя Давньої Греції  
-- як називається найбільший острів біля Греції  
-- як називаються гори в Греції ? Що можна про них сказати  
-- виписати назви і характеристику трьох частин Греції
-- який клімат у Греції  
-- природа Греції
-- які були заняття давніх греків, яку зернову культуру вирощували
-- які культура були основним багатством Греції
--з яких племен утворився грецький народ, коли вони з'явились на Балканах
-- повторити поняття  ДЕРЖАВА, ознаки держави, причини її появи


Давню Грецію вважають колискою європейської цивілізації. Її витоки сягають межі ІІІ та ІІ тисячоліть до н.е. Балканський півострів та острови Егейського моря були тим містком, який сполучав Європейський континент з державами Стародавнього Сходу.


Саме тут виникла перша цивілізація античного світу, яка потім мала великий вплив  на народи Давнього Риму.

Назви Греція та греки вживали римляни. Греки за давнини йменували  себе за назвами племен (данайцями, ахейцями), згодом  почали називати  свою країну Елладою, а себе еллінами. Південна частина Балканського півострова,  острови Егейського та Іонічного  морів  й узбережжя півострова Мала Азія -  землі,  які населяв цей народ.

Давня Греція – історична область, яка розташована на Балканському півострові, островах Егейського й Іонічного морів, узбережжі Малої Азії (сучасна Туреччина).  




Давня Греція розташована в південно-східній Європі: на Балканському півострові, на захід від Малої Азії, в Середземномор’ї.  Із трьох боків Еллада має вихід до моря: із заходу її омиває Іонічне море, на сході — Егейське, а на півдні — Середземне. Проте береги не скрізь однакові. Західне і південне узбережжя скелясті  а на сході море в багатьох місцях глибоко врізається в суходіл, утворюючи численні затоки і зручні бухти. До того ж, в Егейському морі безліч островів. Найбільшими з них є Крит, Евбея, Родос, Саламін.










Балканські гори та плоскогір’я займають дві третини території Греції.
Гори поділяють Грецію на 3 частини :
-- Північну Грецію  
-- Середню Грецію 
-- Південну Грецію 









Північна Греція -- це сувора гірська країна .Тут нерідко бувають снігові заметілі. 
Північна частина, відділена горами й гірським хребтом, поділяється на 2 області: Епір на заході та Фессалію на сході.
Рослинністю була богата Фессальська долина. Землями Фессалії протікає ріка Пеней — найбільш повновода в Греції. Родючі ґрунти долини сприяли землеробству.
Найвища гора Олімп – заввишки 3 км. Її вершина завжди покрита снігом. За легендою. на Олімпі жили грецькі Боги. 
З Північної Греції в Середню можно було пройти лише вузькою гірською ущелиною – Фермопільським проходом.


Середня Греція має широкі долини і гарні пасовиська для худоби. Середня Греція поділялася на 8 областей. Тут греки вирощували пшеницю, виноград, олівки.
Найрозвиненішими з них були Беотія та Аттика. Аттика вкрита горами й пагорбами. У ній переважають кам’янисті ґрунти й тільки зрідка трапляються родючі долини. Беотія має більш сприятливий для землеробства клімат.

Але найбільш прославилася бідна на природні умови, кам’яниста, випалена сонцем, покрита горами область Атіка. Вона подарувала світові неперевершені зразки мистецтва .




Південна Греція або -- Пелопоннеський півострів  з’єднується з Атікою вузьким Коринфскім перешєйком. Він розділяв Егейське і Іонічне моря. Море омиває півострів майже з усіх сторін, ізрізая береги багаточисленними бухтами. Гори займали більшу частину півострова, але зустрічались і равніни. Найбільші рівнини -- облісті Мессенія і Лаконіка, які мають гарні умови для  землеробства . 





Клімат у Греції теплий. Під час короткої зими йдуть дощі, морозів майже не буває.  Улітку — спекотно, дощів випадає мало.
Повноводних річок у Греції немає, тому в літні місяці значна її частина страждає від засухи. Не дивно, що одним із побажань стародавніх греків було — «щасливої дороги та свіжої води».

Природа Греції різноманітна. Гори покриті сосновими, дубовими й буковими лісами, а в долинах ростуть вічнозелені кипариси, лаври й олеандри.
Гори Еллади багаті на дорогоцінні, кольорові метали та залізо, славляться також покладами будівельного каменю, мармуру, високоякісної глини.




Винекненню першої  цивілізації в Європі на території Греції сприяло: 
1. Сприятлеві для людини кліматичні умови .
2. Природні богатства для заняття охотою, рибальством, землеробством, 
     ремеслами, торгівлею 
3. Місцеросташування та зручне узбережжя – мореплавству та торгівлі .
4. Захист від нападів ворожих племен: з півночі – горами, з інших сторон 
    світа – морями.

У III тис. до н.е. Балкани з півночі захопили племена ахейців, які підкорили місцеве населення й заселили півострів. У II тис. до н.е. племена дорійців потіснили їх на менш родючі землі. 
Давні народи, які населяли територію Греції, разом із ахейцями й дорійцями утворили єдиний народ.

У давнину Греція ледве забезпечувала себе продуктами землеробства.




Із зернових переважав не примхливий до ґрунту ячмінь. Свого зерна жителям Греції часто не вистачало, тому його ввозили з інших країн. 









Основне багатство цієї землі й до сьогодні — це виноградники та маслинові гаї, що їх вирощують на схилах гір. 
Оливки (плоди маслинового дерева) вживали в їжу, маринували, солили, з них виготовляли і поживну смачну олію. Варто зазначити, що в обмін на вино й олію греки в давнину одержували значно більше хліба, ніж можна було його виростити в усій країні.






На кам’янистих і покритих густими чагарниками схилах гір скотарі Стародавньої  Греції розводили  невибагливу  до  корму худобу: кіз, овець і свиней. Тож звичайною їжею стародавніх греків були хліб, оливи, козине молоко, сир, овочі, риба та вино. М’ясо могли собі дозволити вживати лише заможні люди.

Водночас природні умови Греції сприяли розвитку ремесел. Зокрема, завдяки покладам заліза та міді розвивалася обробка металів і ковальство. З високоякісної глини виготовляли посуд і черепицю, а із золота і срібла — прикраси. Мармур використовували для спорудження храмів і громадських споруд.


Уже  в  найдавніші  часи  греки були вправними мореплавцями та рибалками, будували невеликі човни. Пізніше ці човни стали більшими і їх оснащували щоглами з вітрилами. Уздовж  бортів  сиділо 50 гребців, на кормі стояв кормчий (рульовий), який керував кораблем за допомогою великого весла. Плавали тоді вздовж берегів або від острова до острова. 


Найбезпечнішими для плавання були літо та осінь. З листопада до лютого сильні вітри робили плавання небезпечним. Та попри небезпеку, греки віддавали перевагу морським шляхам. Адже море, на відміну від гір, їх не лише об’єднувало, а й годувало.


Комментариев нет:

Отправить комментарий