вторник, 31 марта 2015 г.

Утворення та зміцнення Московської держави. Дмитрій Донськой і Куликовська битва. Тема четверта.

У XIV ст. головною подією політичної історії Північно-Східної Русі стало об’єднання земель навколо Москви. 
Згідно із заповітом Олександра Невського, його молодший син Данило отримав у володіння маленьке удільне Московське князівство. Данило поставив за мету розширити кордони своїх володінь і розпочав збирання навколо Москви руських земель. Він став родоначальником династії московських князів.

Процес об’єднання руських земель розпочав молодший син Олександра Невського – Данило, а закінчив Іван ІІІ.


четверг, 26 марта 2015 г.

Військова експансія Риму і утворення Римської середземноморської держави. Тема восьма.

Підкоривши Італію, римляни спрямували свої погляди на південь. Їх вабили багатства родючої Сицилії. Але, щоб заволодіти островом, Рим мав здолати могутній Карфаген .
Як вам відомо, Карфаген заснували у VII ст. до н.е. фінікійці на північному узбережжі  Африки. На  початку  III  ст.  до  н е.  це  було величезне процвітаюче  місто, столиця  великої  держави. 
Володіння Карфагену охоплювали землі на півночі Африки й у південній Іспанії (країна на  Піренейському  півострові),  острови  Сардинія  і Корсика, що розташовувалися на захід від Італії. Карфагену належала й велика частина Сицилії. 
Кафаген був центром торгівлі між Заходом і Сходом.


Обидві держави прагнули до панування в Середземномор’ї, і, зрештою, це призвело до війни.


среда, 25 марта 2015 г.

Північно-Східна Русь у ХІІ — першій половині ХІV ст.. Тема четверта.

Постійні  набіги  кочівників  і князівські міжусобиці виснажували сили Київської Русі. Держава втрачала колишню велич і на середину XII ст. розпалася на самостійні князівства. Центр економічного й політичного життя почав поступово переміщуватися на північний схід, у район Верхньої Волги.


«Земля за великим лісом» -- Заліська Русь, або Суздальщина, довго залишалася далекою  окраїною  величезної  держави  Рюриковичів  і  мало привертала увагу своїх господарів. Становище змінилося у XIIст.,  коли енергійний і далекоглядний київський князь Володимир Мономах (1113— 1125), відвідавши ці землі, заснував тут і назвав своїм іменем місто - Владимир.

вторник, 24 марта 2015 г.

Римська республіка V — ІІІ ст. до н.е. Боротьба плебеїв за свої права. Тема восьма.

Після вигнання Тарквінія римляни намагалися більше не допускати зосередження необмеженої влади в руках однієї людини. Тому в 509 р. до н.е. в Римі була встановлена республіка.






Республіка – це форма правління держави, за якою вищі органи влади обираються народом на певний термін.








Період  в  історії Стародавнього  Риму з кінця VI  ст. до  н.е .  — до І ст. до н.е. називається  республіканським .

суббота, 21 марта 2015 г.

Держави Центральної та Східної Європи. Тема четверта.

У ранньому Середньовіччі величезний простір між двома найбільшими державами - імперією Карла Великого і Візантією -  населяли племена слов’ян. Спочатку вони мали спільну мову.  Це,  на думку багатьох  учених, знайшло  відбиток  у  самоназві «слов’яни» -  ті, що використовують зрозумілі слова  (мову). 


Поступово  розселяючись,  слов’янські племена відокремились одне від одного і розпалися  на  три  гілки  -   західних,  східних  і  південних слов’ян.До західної групи належали чехи, словаки, поляки, полабські та поморські слов’яни. Східну складали предки українського, російського і біло­руського народів.Південна включала болгар, сербів, хорватів, словенців та деякі інші народи..


Природно-географічні умови та населення Апеннінського півострова. Виникнення Риму. Тема восьма.

Найяскравіші події останніх століть давньої історії пов’язані з Римом. Так називають і Римську державу, і її столицю.


Дотепер про Рим ми майже нічого не згадували. І це не дивно. Адже в той час, коли цивілізація на Давньому Сході існувала вже більш як дві тисячі років, а поліси Еллади впевнено наближалися до свого розквіту, римська історія тільки починалася. І далеко не відразу молода  держава стала відігравати помітну роль в історичних подіях.

Як виник Рим? Яким чином це спочатку невелике селище перетворилося на колосальне місто — столицю могутньої держави, владу якої змушені були визнати багато народів Європи, Азії та Африки? Що являла собою Римська держава за часів її розквіту? Як вона вплинула на подальшу долю людства? 
Про все це ми  дізнаємось вивчаючи наступну тему.

суббота, 14 марта 2015 г.

Культура Галицько-Волинського князівства. Тема четверта.

Особливості розвитку культури Галицько-Волинського князівства


І.Культура Галицько-Волинської держави у першій половині XIV ст. переживала піднесення. Цьому сприяли: 
•  розвиток економіки; 
•  розбудова міст. 
2.Культура Галицько-Волинського князівства XII—XIII ст. була складовою частиною культури давньоруської. Одночасно вона—самобутня й оригінальна. 
3.Величезну роль у культурному житгі Галицько-Волинської держави відігравала церква. 
4.Основною рисою культури Галицько-Волинської держави були її тісні зв'язки з іншими землями Київської Русі. 
5.Для культури Галицько-Волинської доби характерне поєднання слов'янської спадщини і нових рис, поява яких була зумовлена зв'язками з Візантією і Центральною Європою, з країнами Сходу.

пятница, 13 марта 2015 г.

Наступники Данила Галицького. Тема четверта.

По смерті князя Данила (1264) його королівство розпалося.






Спочатку влада  перейшла  до Василька Романовича (1264- 1269).  Для нього, м’якого й поступливого, цей тягар виявився непосильним. Не маючи вдачі володаря, він не спромігся зберегти ні централізованої влади, ні територіально-політичної цілісності королівства. Влада його поширювалася лише на Західну Волинь зі стольним містом Володимиром.






четверг, 12 марта 2015 г.

Культура еллінізму. Тема сьома.



Через взаємодію грецької та давньосхідних культур утворилася своєрідна нова елліністична культура, що відрізнялася і від давньогрецької, і від давньосхідної.



Елліністична культура --  культура епохи еллінізму, яка виникла в результаті взаємодії грецької (еллінської) і  давньосхідних культур.

Еллінізація – це поширення грецької культури на землях у країнах Малої Азії, Єгипту, Сирії, Палестини  та її розквіту у самій Греції .

среда, 11 марта 2015 г.

Внутрішня та зовнішня політика Данила Галицького. Тема четверта.

Спадкоємцями Романа були два малолітні сини, Данило і Василько; їх опікункою і регенткою була Романова вдова – Анна. У справи Галицько-Волинської держави почали втручатися сусідні держави, Угорщина й Польща,так настав період сорокарічної громадянської війни (1205—1245рр.).

У 1211 р. галицькі бояри під час однієї з усобиць виганяють княгиню Анну Романову з синами з Галича, а самі правлять від імені малолітнього князя Данила Романовича. Княгиня Анна Романова разом з синами Данилом і Васильком перебували у вигнанні в Угорщині.




У 1223 р. князь Данило Галицький збудував місто Холм, нову столицю держави, і перевів туди єпископат. Разом з іншими руськими князями Данило Галицький брав участь у битві з монголами на Калці.

У 1238 році Данило здобув галицький престол. 







вторник, 10 марта 2015 г.

Елліністичні держави. Тема сьома.

Унаслідок греко-македонських завоювань утворилася величезна держава, яка простягалась від Балканського півострова до річки Інд, — імперія Александра Македонського. Столицею її стало місто Вавилон. На завойованих землях Александр свідомо прагнув поширити грецьку культуру і мову.Він запрошував греків переселятися в нові, збудовані для них міста — такі, як Александрія Єгипетська. Александр заснував 20 міст і кожне назвав своїм ім’ям. Скрізь життя було організоване за грецьким зразком. На основі своєї рідної культури Александр мріяв створити нову світову державу, в якій панували б рівність усіх громадян, свобода, добробут.Майже в усіх областях держави Александра управителями були його віддані полководці. Проте він залучав до свого оточення і знатних персів, призначаючи їх на високі посади. За наказом царя перських хлопчиків зі знатних родин навчали грецькій мові та ма­кедонській військовій справі. Заохочувалися також шлюби греків і македонців із місцевими жінками.


пятница, 6 марта 2015 г.

Монголо-татарська навала. Тема четверта

У далеких просторах Центральної Азії жили кочові монгольські племена. За іменем могутнього племені татар сусідні народи називали "татарами" й інші монгольські племена. Так їх стали називати "монголо-татарами". Монгольська знать володіла величезними табунами коней, отарами овець. 


Кочове життя зробило монголів вправними вершниками, добрими стрільцями з лука. Кожне їхнє плем'я мало свого князя  — хана. Один із них — Темучин — у 1206 році силою об'єднав численні кочові племена і проголосив себе Чингісханом, шо означає "посланий небом", "великий хан". Багато років він провів у війнах, прагнучи влади над іншими народами. Відзначався особливою вдачею у битвах, жорстокістю до ворогів, щедрістю до прихильників, навальністю в нападах.

Утворення Галицько-Волинської держави за Романа Мстиславича.Тема четверта.

Правонаступницею Київської Русі й головним політичним центром майбутньої України стала Галицько-Волинська держава, найвідомішими князями якої були Роман Мстиславич (1199—1205 рр.) і Данило Романович (1238—1264рр.).



четверг, 5 марта 2015 г.

Східний похід Александра Македонського. Тема сьома.

Александр Македонський (356-323 рр. до н.е.) — одна з найпопулярніших постатей давнини. Він був одним із найвидатніших полководців і державних діячів Стародавнього світу. Недаремно з античних часів і до сьогодні його називають Александром Великим.

Александр Македонський (356 – 323 рр. до н.е. ) З  336 р. до н.е. правитель Македонії . Александр з раннього віку чудово володів зброєю і був вправним вершником. Вміння поводитись із кіньми Александр довів, приборкавши непокірного норовистого Буцефала, за що отримав коня в подарунок. Крім того, Александр був добрим музикантом і пристрасним книголюбом. Найулюбленішим його автором був Гомер . Освіту Александр одержав під керівництвом знаменитого давньогрецького філософа Аристотеля .
Беручи участь у віці вісімнадцяти років у битві при Херонеї , Александр очолив кавалерійську атаку, яка вирішила успіх усієї битви. 
Геніальний полководець, видатний адміністратор і політик.


Протягом 334 –323 рр. до н.е. здійснив успішні завойовницькі походи , завоював Персію та  інші держави. Засновник великої держави, що охоплювала Македонію, Грецію, завойовану Перську імперію та Єгипет. Його походи позитивно вплинули на розвиток античної науки (особливо географії) і культури (еллінізм). Після його смерті створену імперію поділили між собою його воєначальники — діадохи.

Підкорення Греції Філіппом II. Тема шоста.

У другій половині IV ст. до н. е. грецькі держави визнали владу  Македонії. Ця невелика  гірська  країна  розташовувалася в північній частині Балканського півострова. За часів Перікла з нею ніхто не рахувався, а її жителів греки презирливо називали «напівварварами». Що ж змінилося? Чому греки, які змогли відбити натиск могутньої Персії,  через  півтора століття  скорилися цареві маленької країни ?