четверг, 5 марта 2015 г.

Східний похід Александра Македонського. Тема сьома.

Александр Македонський (356-323 рр. до н.е.) — одна з найпопулярніших постатей давнини. Він був одним із найвидатніших полководців і державних діячів Стародавнього світу. Недаремно з античних часів і до сьогодні його називають Александром Великим.

Александр Македонський (356 – 323 рр. до н.е. ) З  336 р. до н.е. правитель Македонії . Александр з раннього віку чудово володів зброєю і був вправним вершником. Вміння поводитись із кіньми Александр довів, приборкавши непокірного норовистого Буцефала, за що отримав коня в подарунок. Крім того, Александр був добрим музикантом і пристрасним книголюбом. Найулюбленішим його автором був Гомер . Освіту Александр одержав під керівництвом знаменитого давньогрецького філософа Аристотеля .
Беручи участь у віці вісімнадцяти років у битві при Херонеї , Александр очолив кавалерійську атаку, яка вирішила успіх усієї битви. 
Геніальний полководець, видатний адміністратор і політик.


Протягом 334 –323 рр. до н.е. здійснив успішні завойовницькі походи , завоював Персію та  інші держави. Засновник великої держави, що охоплювала Македонію, Грецію, завойовану Перську імперію та Єгипет. Його походи позитивно вплинули на розвиток античної науки (особливо географії) і культури (еллінізм). Після його смерті створену імперію поділили між собою його воєначальники — діадохи.



Александр знайшов привід для війни з персами, обвинувативши персів у вбивстві батька. Багато  греків  і  македонян підтримали  Александра, бажаючи заволодіти багатствами перських царів. Дисципліноване,прекрасно озброєне,добре навчене, підсилене досвідченими грецькими  воїнами військо  беззаперечно корилося залізній  волі Александра. 


Воїни поважали  свого командира,  тому  що  він повністю розділяв із ними весь тягар похідного  життя, нехтуючи  всіма  зручностями. 
Цар  відмовився  від  громіздкого  обозу,  що зробило  армію  дуже рухливою. Александр не взяв із собою великих запасів їжі й одягу: він був переконаний, що все необхідне вони знайдуть у переможеного супротивника.

Причини походів Александра
1. Продовжити політику Філіппа Македонського  по встановленню  повсюдної    влади над грецьким населенням. 
2. Розправитися  з головним супротивником Греції –   Персією 
3. Завоювати весь існуючий світ і стати його володарем .

«Не може бути двох сонць на небі і двох володарів на землі»
Слова, які приписують Александру

Підготовка Александра до походу на Схід
 -- створення грецького союзу  для війни за звільнення від Перського 
     панування в  містах Малої Азії.
-- збільшення чисельності македонської армії  за рахунок військ союзників
-- спорядження морської флотілії для переправи  армії через протоку 
    Геллеспонт в Азію 

Основні події:

1 етап -- поход  в Малу Азію, Сірію  та Єгипет – 334 –332 рр. до н.е.
    --  перемога у битві з передовими загонами персів на рікі Гранік – 
         334 р. до н.е.
    -- перемога біля міста Ісс, 333 р. до н.е.
    -- облога міста Тір, 332 р. до н.е.
    -- завоювання Сирії та Єгипту – 332 р. до н.е.

II етап --  завоювання Персії  -- 332 – 329 рр. до н.е.
    -- битва при Гавгамелах – 331 р. до н.е.
    -- завоювання   найголовніших  перських міст – Вавілона, Сузів, 
        Персеполя.

ІІІ етап – похід в Середню Азію – 329 – 328 рр. до н.е. 

IV этап -- Похід в Індію  327 – 325 рр. до н.е.
324 – 323 рр. до н.е. – повернення в Вавілон . Завершення походів – утворення держави А.Македонського , в яку увішли Македонія, Греція, Персія, Сирія, Єгипет, Середня Азія, Північна Індія .

1 етап -- поход  в Малу Азію, Сірію  та Єгипет – 334 –332 рр. до н.е.
Навесні  334 р.  до  н.е.  Александр  Македонський  на чолі  війська рушив у похід проти Персії. Східний  похід  було  проголошено  як  помсту за руйнацію  храмів  під час  походу Ксеркса. Тоді йшлося про відвоювання в персів Малої Азії.




Малоазійські сатрапи, які підкорялися Дарію III, вирішили дати бій Александру біля річки Гранік, що впадає в Мармурове море.  Битва відбулася  в  334 р.  до н.е. Перська  армія зазнала  розгромуПотім Александр  рушив до малоазійських грецьких міст, звільняючи їх.






Наступна  битва відбулася у 333 р. до н.е. біля  міста Ісс. Військо персів налічувало приблизно 130 тис.  вояків проти  30-40 тис.  армії Александра. Однак у найвідповідальніший момент Дарія III охопила паніка. 


Долю битви визначила втеча царя. У полон потрапили мати, дружина й дві доньки Дарія. Військо Александра Македонського знов отримало перемогу.

Після перемоги Александр рушив на південь. Спочатку він підкорив Сирію та Фінікію. Найскладнішою  для  війська Александра виявилася облога Тіра. П’ять  місяців  (січень-травень  332  р.  до  н. е.) трималися мешканці міста. Тільки  засипавши  протоку, що  відділяла острів, на якому стояло місто,  від берега,  греко-македонці змогли захопити його. І знову Александр рушив не на схід, а на південь -  до Єгипту. Він звільнив цю державу від перського панування. Тож македонського правителя в Єгипті зустріли як визволителя. Тут він заклав нове місто, яке назвали на його честь Александрією.  Потім з невеличким загоном особистої охорони полководець пішов  на захід від  Нілу, у пустелю до оазиса Амона.  Жерці бога Амона  проголосили  Александра  сином  Амона, тобто  богом  і  фараоном, -  тільки так народи Сходу могли визнати його законним правителем.




IІ етап --  завоювання Персії  -- 332 – 329 рр. до н.е.
Наляканий Дарій III спробував  зберегти  хоча  б  частину  своєї імперії. Тому він запропонував македонському  цареві  розділити  Перську  імперію навпіл, узяти за жінку його старшу дочку й укласти мир. Але Александр, упевнений у своїх силах, не побажав половини замість усього.


Вирішальна битва відбулася  в  331  р. до н.е. у Дворіччі біля невеликого селища Гавгамели. Армія Дарія III, до складу якої входили загони воїнів із підвладних персам країн,  за  кількістю в п’ять  разів перевищувала греко-македонське військо. До того ж у персів  були бойові слони, колісниці й незліченна кіннота. Але атака перських  колісниць не вдалася,  оскільки армія Александра  розступилася перед ними,  а  лучники перебили  колісничних. Александр  на  чолі  невеликого загону кращих воїнів  пробився  до  намету Дарія. Перси  могли  оточити  й перебити греко-македонське військо, що поступалося їм кількістю. Але Дарій ІІІ ганебно втік із поля  бою.  Звістка  про це  викликала  паніку  серед  перських воїнів. Саме  в цю  мить персів атакувала  македонська  фаланга. Перемога була повною та остаточною.




Після битви  при Гавгамелах Александру вже легше було завойовувати найголовніші перські міста – Вавілон, Сузи, Персеполь.



Ворога було знищено. Упали Вавилон і Сузи. Величний Персеполь розграбували й підпалили. Полум’я над Персеполем стало символом загибелі Перської держави. Вельможі  Дарія  III  убили  свого  царя й кинули його тіло на дорозі. Незліченні скарби  перських  владик  дісталися Александру. Біля  ніг  завойовників  лежала величезна,  казково  багата  країна. 

Здавалося,  македонський  цар  досяг  вершини своєї могутності. Александр, повіривши  у  свою  непереможність, мріяв захопити весь світ. Він вирішив продовжити похід  на  Схід.  Військо  поки що слухалося свого царя й полководця.

ІІІ етап – похід в Середню Азію – 329 – 328 рр. до н.е.




Підкорення деяких областей Середньої Азії у 329—327 рр. до н.е. коштувало грекам і македонцям  великих  утрат. Місцеві жителі  запекло  опиралися завойовникам. Для утвердження  своєї  влади  на  підкорених  землях Александр  Македонський засновував нові міста-фортеці. Частину з них називали  Александріями.  У  кожній такій фортеці  залишався  греко-македонський загін — гарнізон.


IV этап -- Похід в Індію  327 – 325 рр. до н.е.



Але  найважчий  похід  чекав  його  попереду. Александр спрямував свої поріділі й утомлені  війська  до  таємничої  та  нечувано  багатої  Індії.  У 327  р.  до  н.е. неймовірні  зусилля  простих  воїнів  дозволили Александру перемогти війська індійського царя  Пора. Тільки мужність і  військова доблесть  греків  і  македонян дозволили відбити  атаку бойових слонів. Виснажене тривалими походами й боями та знесилене хворобами військо відмовилося йти далі. Александр змушений був повернутися назад.
Втрати македонської армії  були  відчутними,  складний  перехід  у тропічних джунглях  і запекла боротьба  індійців  за  свою  землю вкрай  виснажили стомлену  армію, яка  відмовилася  йти  далі.
У 325 р. до н. е. Александр Македонський, не зазнавши жодної поразки, повернувся до своєї нової столиці — Вавилона.

Внаслідок походів Александра Македонського була створена величезна держава – держава Александра Македонського, до якої увійшли – Греція, Македонія, Мала Азія, Сирія, Фінікія, Єгипет, Персія,Середня Азія, Північно-західна Індія. Держава Александра була дуже велика, туди входили різні народи з різною мовою, культурою, господарством.  Керувати такою державою було дуже важко. 

Щоб керувати  величезною  державою, що  постала  на  завойованих територіях, Александр мусив залучати до цього знать підкорених держав. Водночас  він  рішуче  знімав  з  посад  і позбавляв  життя всіх, хто викликав у нього підозру: і сатрапів,  і колишніх соратників-командувачів. Майже в усіх частинах держави влада належала колишнім командирам  його  армії  -  діадохам. Кожен  з  них  мріяв провласну державу.

Діадох -  у перекладі  з  грецької  -   наступник, це керівники певних частин держави, яких призначав Александр для управління своєю величезною державою.



У  323р до  н. е.,  розробляючи  плани  наступного походу, Александр захворів і невдовзі помер.

Після смерті Александра почалася боротьба між його полководцями за владу. Згодом вони поділили імперію на окремі держави.

Найбільшими були – Єгипетська, Сирійська, Македонська .
Македанську державу отримав Антігон, Єгипетську – Птоломей, а Сирійську – Селевк.




Ці  держави  називають  елліністичними, а  період  їх  існування - еллінізмом. Згаданий період тривав від завоювань Александра 
Македонського до 30 р. до н. е.  -  доки  Рим  не  підкорив останню елліністичну державу -  Єгипет.

Елліністичні  держави  -  яскрава сторінка історії. Вони  поєднали  в собі елементи грецької державності (поліси,  демократію тощо) та ідею божественної, необмеженої влади царя,  притаманну традиціям Сходу. 

Далеко за межі Греції поширилися грецька мова та здобутки грецької культури. Розпочалося будівництво багатьох міст, які заселяли як греки й македонці,  так і місцеве населення.

Наслідки і результати Східного походу Александра Македонського:
- було знищено Перську імперію давнього ворога грецьких держав, натомість постала нова імперія Алксандра Македонського, яка включала Грецію, колишні володіння Персії та частину Індії;

- імперія Алксандра Македонського виявилась не життєздатною і по його смерті розпалася, частина підкорених народів здобула незалежність;

- великі багатства накопичені перськими царями і захоплені Александром Македонським були пущені в оборот, давши поштовх розвитку торгівлі між всіма відомими на той час країнами, що раніше розвивалися ізольовано;

-  сприяв поєднанню грецької і східної цивілізацій, культур, їх взаємообмін. Греки ознайомилися з досягненнями Сходу, у свою чергу схід перейняв здобутки греків.


Комментариев нет:

Отправить комментарий