понедельник, 27 апреля 2015 г.

Пам'ятки культури України в другій половині ХІV-ХV ст. Тема п’ята. ( частина ІІ, згідно програми ЗНО )




Білгород -Дністровська 
(Аккерманська)  фортеця. XIII–XV ст. Майстер Федорко. Сучасний вигляд .






Білгород-Дністровська фортеця або Аккерма́нська фортеця — історико-архітектурна пам'ятка XIII–XV століть. Знаходиться в м. Білгород-Дністровський Одеської області.


воскресенье, 26 апреля 2015 г.

Культурне життя в другій половині ХІV- перш. полов. ХVІ ст. Тема п’ята. ( частина І )


Культурнии розвиток у другій половині  ХІУ-ХУ ст. відбувався у складних умовах.Поділені політично між Великим  князівством Литовським,Польщею, Московським Великим князівством та іншими державами, українські  землі опинилися під різними  культурними впливами. Уповільнилися темпи формування самосвідомості українців. 


Поширення  католицької  культури в західному  регіоні  створювало  певні  
труднощі для  розвитку  тут православних  культурних традицій.  Постійні спустошливі напади  татар знекровлювали  український  люд,  завдавали непоправної  шкоди його матеріальній  культурі. Уповільнилися темпи її розвитку,гальмувалося зародження нових явищ у духовномужитті.Спостерігалося  помітне відставання  рівня розвитку української культури  від  рівня  культурного розвитку  країн  Центральної та Західної Європи.

( в статье рассказывается о памятниках культуры соответственно программы ЗНО по истории Украины )

четверг, 23 апреля 2015 г.

Римська імперія доби принципату. Тема де’ята.

Будь-яка цивілізація переживає час народження, розквіту й загибелі. На рубежі нашої епохи римська держава й цивілізація переживали непростий етап своєї історії. Війни між різними групами населення Римської республіки, повстання рабів і скорених народів, змусили римлян перейти до одноособової форми керування країною — монархії . 
Так виникла Римська імперія, наймогутніша держава в історії Середземномор’я.



Імперія – монархічна держава на чолі з імператором, яка, як правило, об’єднує в собі інші держави, захоплені та приєднані військовим шляхом. 


среда, 22 апреля 2015 г.

Господарське життя України другої половини XIV — першої половини XVI ст.. Тема п’ята.




Сільське господарство залишається провідною галуззю економіки. 
Інтенсивно землеробство розвивалося в західних і північних українських землях, які менше страждали від турецьких і татарських наскоків. 




Протягом XIV — XVI ст. в  господарстві відбулося чимало змін.

пятница, 17 апреля 2015 г.

Соціальна структура суспільства. К.-В. Острозький. Тема п’ята.



У соціальній сфері українських земель  XIV- XVI ст. відбувалося формування та становлення станової організації суспільства, що базувалася на підставі юридично визнаних прав, привілеїв та обов'язків.

Із входженням українських земель до складу Великого князівства Литовського сталися значні зміни в соціальній структурі суспільства. Відбувся поділ суспільства на стани. Це означало, що перехід з одного стану до іншого внаслідок, наприклад, збагачення, був майже неможливий. Обсяг привілеїв визначався від народження.


четверг, 16 апреля 2015 г.

Перший тріумвірат і диктатура Цезаря. Тема восьма.





Після  повстання  Спартака  в  Римі розпочалися  нові громадянські чвари. Бійки під час народних зборів, сутички на вулицях і дорогах стали звичним явищем римського життя.





Водночас  створення  найманої  армії,  успішні  завойовницькі війни, придушення повстань рабів посилили владу полководців. Відтепер римські воїни корилися тільки своєму воєначальникові.Найвпливовішими державними діячами та полководцями в той час були Гней Помпей, Юлій Цезар і Марк Красс.

среда, 15 апреля 2015 г.

Кримське ханство і українські землі. Тема п’ята.





До монгольської навали Причорномор'я належало половцям  — тюркомовним кочовикам. Після утворення Золотої Орди в середині XIIIст. причорноморські степи увійшли до її безпосередніх володінь, а на їхніх мешканців поширилася назва татари.








Середина XV ст. ознаменувалася розпадом Золотої Орди. 


вторник, 14 апреля 2015 г.

Рим у І ст. до н.е. Повстання Спартака. Тема восьма.

На  початку I ст. до н. е. боротьба за владу спалахнула з новою силою, 
розділивши римське суспільство на дві ворогуючі партії.
Оптимати   виражали  інтереси знатних  аристократичних родів Сенату. Популяри  виступали  за надання  більшої  влади Народним зборам і трибунам, відбиваючи настрої значної частини населення республіки.


суббота, 11 апреля 2015 г.

Українські землі під владою Московії, Угорщини, Буковини. Тема п’ята.





Наприкінці XV — на  початку  XVI  ст. Велике князівство Литовське веде війни з Московським царством, що претендує на руські землі. Воєнні дії йшли зі  змінним успіхом,  проте  Литва  поступово  втратила майже третину своєї території. Під владу Москви відійшли Чернігово-Сіверські землі та Смоленськ.







вторник, 7 апреля 2015 г.

Реформи братів Гракхів. Тема восьма.

Жодна  держава давнього світу не мала такої кількості рабів, як Рим. Навіть найбідніші громадяни  мали  одного-двох невільників. Людина, що не мала жодного раба, уважалася жебраком.

Джерела рабства в Римі :





пятница, 3 апреля 2015 г.

Боротьба проти Кревської унії. Українські землі під владою Польщі.



Проти Кревської унії виступила литовсько-українська опозиція на чолі з князем Вітовтом, двоюрідним братом Ягайла, яка домоглася збереження Великого князівства Литовського як окремої незалежної держави (див. Городельська унія). У 1392 за Острівською угодою 



Ягайло був змушений визнати Вітовта своїм намісником, a 1398 Вітoвт проголошує сeбe повновладним Великим князем Литовським під нoмiнaльнoю зверхністю польського короля, чим фактично розриває Кревську унію.

четверг, 2 апреля 2015 г.

Суспільно-політичний устрій Великого князівства Литовського. Кревська унія. Тема п’ята



XIV -  середина XVI ст. -  період глибокого занепаду і розчленування 
українських земель між сусідніми державами. 



У середині XIV ст. Україна втратила свою правлячу династію, була ослаблена монгольською навалою, роздроблена на окремі князівства і не змогла протистояти експансії сусідів - Польщі, Литві, Угорщині, Молдови, Московії, Кримського ханства, Туреччини. Вона втратила свою незалежність. Трагізм ситуації полягає в тому, що неволя тривала сотні років  і український народ весь час був поневолений.